Люди які надихають

Переглянувши фільм «Ти, бля, рота закрий!» залишається ціла купа думок які є неоднозначними. Тема фільму про корупцію та юного правдоборця, активіста головного героя Сергія, який прагне змін та діє. Він не боїться осуду громади та попри погрози не зупиняється. Але реально страшно, що погрози перейшли до реальних дій, тобто на подвір’я де живе юнак, кинули гранату і, попри всі залякування та епізоди тиску , нерозслідувані поліцією.

Ми спостерігаємо діяльність таких своєрідних феодів – зрощення місцевої влади, місцевого бізнесу, кримінальних і напівкримінальних угрупувань, поліції. Особливо це спостерігається в невеликих населених пунктах, селах, селищах, містечках, де такі поодинокі активісти, як Сергій, протистоять цілій мафіозній системі. Тим не менш, діяльність якою займається Сергій, не полишає нікого байдужим. Люди, які мають запал та бажання змін, надихають.
Таке сам враження, про людину яка надихає, залишилось у мене після перегляду фільму  «Колір фасаду: синій» режисера Олексія Радинського . Фільм розповідає нам про Флоріана Юр’єва. Він –  архітектор, художник, скрипковий майстер, теоретик і поет. А на 90-му році життя йому доводиться стати громадським активістом і захищати культурні права . Ці фільми показали на важливість вміння відстоювати власну позицію і справді надихати інших власним прикладом.

Тетяна Мироняк, група МСД – 41  ЮФ ТНЕУ