Ці два дні були і сумними і веселими водночас, тривожними і сповненими емоцій. І не лише тому, що ми зробили перші кроки в 12 рік протистояння нелюдам з боліт і п'ятий рік повномасштабної ві@ни, а тому, що мали зустріч з молоддю. З тими, хто буде відбудовувати нашу Україну.
Вважаю надважливим сьогодні, впроваджувати різні напрямки патріотичного виховання. Саме тому, ми з ветеранами російсько-української війни Руслан Шпилюр та Ігорем Войцехівським, за підтримки відділу освіти Байковецької ОТГ провели 2 зустрічі з учнями шкіл громади: у с. Шляхтинці в Шляхтинецька гімназія імені О.Г.Барвінського та в с.Лозова.
Ми дуже хотіли, щоб ця зустріч, не була просто балачкою. Найцінніше, що є для кожного з нас - чесні, живі діалоги про країну, відповідальність і дорослість. І головне, що кожне слово, кожен з нас, може підтвердити власними діями.
Ігор говорив із дітьми про важливість захисту держави. Без пафосу — про обов’язок, про побратимство, про те, чому свобода ніколи не дається просто так. Ще хочу подякувати Volodymyr Khanas за вашу підтримку. За сприяння в знайомстві наших дітей з фільмами, які мають неабяку цінність. Саме такою, є відео робота про неймовірну жінку - Ольгу Бігарь, з позивним "Відьма". Діти дивились в суцільній тиші, з захватом. А після перегляду, ще якийсь час мовчали...думали...осмислювали
Я ж говорила, як волонтер. Про тил. Про підтримку. Про те, що перемога — це не лише зброя, а й турбота. Познайомила учнів і педагогів зі вмістом тактичної аптечки. Детально розповіла про кожен її елемент:
турнікети — які зупиняють кров і рятують життя,
оклюзійні наліпки — що допомагають при пораненнях грудної клітки;
гемостатичні бинти, ізраїльські бандажі, рукавички, маркери…
Кожна річ у цій аптечці — це не просто медичний засіб. Це шанс. Це додаткові хвилини. Це врятовані сини, доньки, батьки.
Я бачила в очах дітей щирий інтерес. І вкотре переконалась: наше майбутнє росте свідомим. Йому не байдуже.
Патріотичне виховання — це не лише прапор і гімн. Це правда про війну. Це повага до тих, хто боронить. Це розуміння, що кожен із нас — частина великої відповідальності.
Дякую відділу освіти за відкритість, дирекціям і колективам шкіл за теплий прийом, а нашим ветеранам — за силу слова і приклад незламності.
Ми маємо говорити з молоддю. Чесно. Відверто. З любов’ю до України.
Бо саме з таких зустрічей народжується свідоме покоління, яке не дозволить стерти нашу державу з карти світу.
Допомагайте ЖИВИМ, щоб ЖИТИ!—
Тернопіль сьогодні: Кіномарафон у Байковецькій громаді:
Вважаю надважливим сьогодні, впроваджувати різні напрямки патріотичного виховання. Саме тому, ми з ветеранами російсько-української війни Руслан Шпилюр та Ігорем Войцехівським, за підтримки відділу освіти Байковецької ОТГ провели 2 зустрічі з учнями шкіл громади: у с. Шляхтинці в Шляхтинецька гімназія імені О.Г.Барвінського та в с.Лозова.
Ми дуже хотіли, щоб ця зустріч, не була просто балачкою. Найцінніше, що є для кожного з нас - чесні, живі діалоги про країну, відповідальність і дорослість. І головне, що кожне слово, кожен з нас, може підтвердити власними діями.
Ігор говорив із дітьми про важливість захисту держави. Без пафосу — про обов’язок, про побратимство, про те, чому свобода ніколи не дається просто так. Ще хочу подякувати Volodymyr Khanas за вашу підтримку. За сприяння в знайомстві наших дітей з фільмами, які мають неабяку цінність. Саме такою, є відео робота про неймовірну жінку - Ольгу Бігарь, з позивним "Відьма". Діти дивились в суцільній тиші, з захватом. А після перегляду, ще якийсь час мовчали...думали...осмислювали
Я ж говорила, як волонтер. Про тил. Про підтримку. Про те, що перемога — це не лише зброя, а й турбота. Познайомила учнів і педагогів зі вмістом тактичної аптечки. Детально розповіла про кожен її елемент:
турнікети — які зупиняють кров і рятують життя,
оклюзійні наліпки — що допомагають при пораненнях грудної клітки;
гемостатичні бинти, ізраїльські бандажі, рукавички, маркери…
Кожна річ у цій аптечці — це не просто медичний засіб. Це шанс. Це додаткові хвилини. Це врятовані сини, доньки, батьки.
Я бачила в очах дітей щирий інтерес. І вкотре переконалась: наше майбутнє росте свідомим. Йому не байдуже.
Патріотичне виховання — це не лише прапор і гімн. Це правда про війну. Це повага до тих, хто боронить. Це розуміння, що кожен із нас — частина великої відповідальності.
Дякую відділу освіти за відкритість, дирекціям і колективам шкіл за теплий прийом, а нашим ветеранам — за силу слова і приклад незламності.
Ми маємо говорити з молоддю. Чесно. Відверто. З любов’ю до України.
Бо саме з таких зустрічей народжується свідоме покоління, яке не дозволить стерти нашу державу з карти світу.

Допомагайте ЖИВИМ, щоб ЖИТИ!—

Немає коментарів:
Дописати коментар