Ця зворушлива стрічка, знята режисером з Нідерландів Маартеном де Шуттером, є не просто історією про втрату, а й пронизливим свідченням того, як російська агресія руйнувала життя не лише українців, а й громадян інших країн. Фільм присвячений пам'яті матері режисера, Мартіни, яка, будучи активісткою за права людей з ВІЛ, загинула у 2014 році в збитому російською ракетою над Донеччиною пасажирському літаку рейсу МН-17.
Символічним і болючим нагадуванням про реалії війни стало те, що показ двічі був під загрозою: вперше захід довелося перенести через повітряну тривогу, а вдруге сигнал про небезпеку скінчився менш ніж за пів години до запланованого початку.
Трагедія зі збитим «боїнгом» ще у 2014 році стала кричущим прецедентом, який чітко засвідчив світові, з яким агресором ми воюємо. На жаль, досі реакція міжнародної спільноти залишається надто повільною та неповною.
Ми всі сподіваємось, що ця повномасштабна війна колись закінчиться, і ми зможемо повернутися до наших вільних, відбудованих міст та селищ. Але ми усвідомлюємо, що з нами назавжди залишиться невимовна втрата – втрачені життя близьких нам людей і тих, хто постраждав від рук агресора. Їх ми ніколи не зможемо повернути
***
22-й Мандрівний Docudays UA відбувся за фінансової підтримки Європейського Союзу, Посольства Швеції в Україні та International Media Support. Думки, висновки чи рекомендації не обов’язково відповідають поглядам Європейського Союзу, урядів чи благодійних організацій цих країн. Відповідальність за зміст публікації несуть винятково її автор(к)и.
Немає коментарів:
Дописати коментар