«Ціна правди». Фільм вартий уваги насамперед тому, що іноземці почали знімати про таку непросту тему, як голодомор в Україні. Навіть нехай крізь призму аналітика Ґарета Джонса, завдяки ідеалізму якого про мільйони загиблих від голоду у здавалося б зразковому тоді Радянському Союзі дізнався весь світ. Власне, фактаж Джонса надихнув Джорджа Орвелла на написання культового «Колгоспу тварин» (актор, який зіграв письменника в стрічці – майже точна копія іменитого автора).
Сам голодомор, як на мене, в «Ціні правди» дещо проміжний. Передали найразючіші факти: канібалізм, вимерлі села, бійки за хліб. Але під час перегляду фільму глибини трагізму спрямованого геноциду проти українців якось не відчувається. Є густа тиша в залі, але от якийсь щемний душевний біль – не прийшов. На знаю, може когось зачепило більше.
Трейлер. Раджу не дивитися. Якщо до українських фільмів трейлери досить часто роблять такі, що не має жодної спокуси піти переглянути стрічку, то з «Чистою правдою» промах трішки іншого плану – трейлер стисло переказує весь фільм. На кіносеансі ви вже знатиме весь сюжет і ключові епізоди. Де інтрига?
Сподобалося музичне оформлення (+). Деякі епізоди аж занадто міфологізовані (-).
В цілому ж фільм вартий уваги, не шкодую, що сходив. Як на мене, стрічка насамперед не про голодомор, або не лише про голодомор. А радше про ницість дипломатії, для якої «поганий мир» завжди кращий, незалежно від того, якою є ціна цього поганого миру (ну і куди ж без глобальних фінансових інтересів, звісно).
Найголовніший посил стрічки – мовчання та закривання очей на глобальні злодіяння породжують монстрів. Максимально актуально і в наш час. Причому не лише в світовому вимірі, а навіть в досить локальному, будь то Тернопіль чи навіть дрібніший (а чи трішки більший) населений пункт. Під тиском вигоди та зисків, на жаль, валяться стовпи, які мали б стояти на сторожі добробуту суспільства. У фільмі це насамперед журналістика та дипломатія. В сучасній Україні компанію їм складуть такі інституції як суди, правоохоронна система, церква.
Підгодовування чергового монстра(-ів) триває. Очікуєте хеппі-енду?
Андрій Вацик
Немає коментарів:
Дописати коментар