Про Настю і "Гру в бісер"

Інколи чуєш кпини про сучасну молодь і хочеться вовком завити. Степовим вовком. Лісовим вовком. Просто завити. Але  коли усвідомлюєш, що дух Акели завжди сильніший аніж виття тисяч шакалів з оточення Ширхана ,  заспокоююєшся. Цьогорічна "Кінохвилька" продемострувала  неабиякі можливості її учасників. Одним з приємних відкриттів стала учениця 5-го класу Тернопільської художньої школи - Анастасія Тлумацька.
Її прізвище поки що не тиражують ЗМІ. І на сцені Українського Дому "Перемога" вона поки що була у тіні зірок на кшталт Віктора Андрієнка. Але  це, насправді, не показник її  потенціалу. Є три факти, котрі важливіші, аніж зовнішня суєта. Настин ескіз став основою для конверту і марки  присвяченим знаменитому Ігорю Покладу і виготовлених в рамках проекту "Кіномитці Тернопільщини". Саме Віктор Андрієнко презентував публіці її роботи.  І за Настю абсолютно непублічно , але щиро,  переживали її наставники....
У вільний від навчання час  Настя відвідує художню школу, співє і грає на гітарі та фортепіано. І читає Германа Гессе. У неї нема часу на телевізор. Вона не збирається сипати бісер перед свиньми.
Навіть коли чуєш кпини про сучасну молодь...